Щиро вітаємо вас з Різдвом Христовим! Святом родинного затишку та особливого єднання, святом перемоги віри над невір'ям, добра над злом, світла над темрявою. Вже не один рік наше Різдво бережуть військові, а тиха молитва лунає не лише за родинним столом, а й в окопах та укриттях. Дякуючи нашим захисникам, маємо можливість зібратися з рідними. Однак, на жаль, таку можливість мають не всі. Висловлюємо щиру підтримку тим, чиї рідні сьогодні на фронті. Пам’ятаємо кожного нашого загиблого Героя.
11 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку загинув КУРИЛО Євгеній Володимирович. Євгеній народився 4 жовтня 1979 року в селі Піски Лохвицького району. Навчався у Пісківській загальноосвітній школі. У 1997 році після успішного завершення навчання вступив до Лохвицької філії Полтавського технікуму харчових технологій за спеціальністю «Зберігання і переробка зерна». У тому ж році був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, з якої повернувся у травні 1999 року та продовжив навчання.
Особливі слова вдячності пролунали на адресу місцевих волонтерок. На знак глибокої поваги та щирої подяки за небайдужі серця, силу духу й невтомну працю вони отримали Почесні грамоти. Ці жінки щодня підтримують наших хлопців на передовій — збирають допомогу, плетуть, готують, передають тепло рідного дому. Їхня турбота й віра додають сили тим, хто боронить Україну, та допомагають громаді залишатися єдиною у найскладніші часи.
Дружині загиблого Захисника України Кочерги Юрія Миколайовича, Світлані Вікторівні, вручено державну медаль «Захиснику Вітчизни», посмертно. Юрій Миколайович віддав своє життя, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Його мужність, відданість військовій присязі та самопожертва назавжди залишаться в пам’яті рідних, побратимів і всієї громади. Вручення нагороди родині Героя є знаком глибокої вдячності держави за подвиг та шани до його світлої пам’яті. Висловлюємо щирі співчуття родині й близьким.
14 грудня — день вшанування героїчного подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто свідомо й мовчки приніс у жертву власне життя та здоров’я, ставши на захист людства у смертельно небезпечному ядерному котлі. Ця дата — данина світлій пам’яті загиблих рятівників і глибока шана всім, хто пройшов «пекельну зону лиха» та зумів вижити. Чорнобильська катастрофа стала найбільшою трагедією в історії ядерної енергетики й глибокою раною в долі українського народу.
З Днем Збройних Сил України! У цей особливий день ми висловлюємо щиру подяку та глибоку повагу всім військовослужбовцям Збройних Сил України. Дякуємо за мужність, незламність, відданість своїй землі та народу. Завдяки вам ми маємо можливість жити, працювати, мріяти й будувати наше майбутнє. Бажаємо кожному захиснику та захисниці міцного здоров’я, сил, надійного тилу, Божого благословення та перемоги. Нехай ваша служба буде легкою, а Україна — мирною та вільною! Слава Україні!
Це свято людей великого серця, які без вагань віддають свій час, сили та талант заради добрих справ і підтримки тих, хто цього потребує. У цей непростий для країни час ваша допомога стала життєво необхідною. Особлива подяка кожному, хто невтомно підтримує наших військовослужбовців — збирає амуніцію, техніку, ліки, готує окопні свічки, плете сітки, організовує збори та гуманітарні вантажі. Завдяки вам наші захисники щодня відчувають підтримку тилу та впевненість у тому, що вони не одні. Ваша самовідданість, патріотизм і небайдужість є справжнім прикладом громадянської зрілості та єдності.
Вітаємо всіх працівників органів місцевої влади, депутатів, а також усіх громадян, які дбають про розвиток своєї громади, із Днем місцевого самоврядування! Це державне свято підкреслює важливу роль цього інституту в демократичному суспільстві. Саме на представників місцевого самоврядування покладена відповідальність за добробут громадян та їхніх родин. Особливо вагомою є їхня діяльність сьогодні — у період воєнного стану. Нехай цей день стане символом нашої згуртованості, відповідальності та спільної роботи заради майбутнього.
Щороку, в четверту суботу листопада, вшановуємо пам’ять мільйонів безневинних людей, які загинули під час Голодоморів, зокрема Голодомору 1932–1933 років — геноциду українського народу, штучно організованого тоталітарним режимом. Голодомор став однією з найтрагічніших сторінок нашої історії. Цілі родини, села й регіони були приречені на страшні муки та смерть через свідоме вилучення продовольства, репресії й політику знищення української ідентичності. Попри заборони говорити правду та десятиліття замовчування, Україна зберегла пам’ять.
Сьогодні, 21 листопада 2025 року, ми попрощалися із захисником України Святославом Варанкіним. Святослав народився у 1990 році в місті Заводське. Дитинство його було нелегким: у шість років він потрапив до інтернату. Та навіть у цих непростих умовах доля подарувала йому підтримку — добрий колектив і людину, яка стала для нього опікуном, виховала, допомогла здобути освіту й стати на власні ноги. У січні 2023 року, Святослав без вагань став на захист України. Саме тоді він дізнався про тяжкий діагноз — цукровий діабет 1 типу.
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи — дата, що вміщує в себе незламний дух українського народу та шлях, який Україна пройшла до справжньої демократії, та про високу ціну свободи. Для українців 21 листопада — день національної пам’яті, символ боротьби за право бути вільними, за гідність людини, за майбутнє власної держави. Це також нагадування про те, що демократичні цінності ніколи не даються раз і назавжди — вони потребують постійного захисту. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, цей день набуває ще глибшого змісту.
20 листопада — це Всесвітній день дитини, який також є новим Днем захисту дітей в Україні з 2025 року . Це особлива дата, що нагадує нам про важливість турботи, захисту та створення гідних умов для життя кожної дитини. Саме цього дня була ухвалена Конвенція ООН про права дитини — головний міжнародний документ, який визначає, що діти мають право на любов, розвиток, освіту, безпеку та щасливе дитинство. Діти — це наш найбільший скарб, наше майбутнє і натхнення. Вони заслуговують на те, щоб рости в мирі, турботі, підтримці та доброзичливому середовищі.
Відповдіно до Указу Президента України від 30 травня 2025 року №355/2025 "Про День захисту дітей" у Всесвітній день дитини, 20 листопада, в Україні відзначається День захисту дітей. Російська воєнна агресія змінила звичний формат відзначення Дня захисту дітей, але сьогодні багато дітей втратили рідні домівки і звичне середовище, переживають психологічні потрясіння, нестачу стабільності й відчуття захищеності.
З нагоди Дня працівників сільського господарства від Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації було вручено почесну грамоту засновнику фермерського господарства «Луч» Антоненку Павлу Олександровичу. Відзнаку вручено за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток аграрного сектору Полтавщини, впровадження сучасних технологій у сільськогосподарське виробництво та активну громадянську позицію. ФГ «Луч» стабільно демонструє високі показники роботи.
Шановні працівники аграрної галузі, керівники та працівники фермерських господарств, агропідприємств, переробних підприємств, ветерани сільськогосподарської праці! Щиро вітаємо вас із професійним святом — Днем працівників сільського господарства України! Ваша щоденна праця — це фундамент продовольчої безпеки нашої громади та всієї країни. Завдяки вашій наполегливості, відповідальності, любові до землі та високому професіоналізму Україна залишається потужною аграрною державою.
Завтра, 12 листопада, о 8:30 для вшанування загиблого Захисника України – Олександра Божка, із сусідньої Лохвицької громади, просимо долучитися до створення живого коридору за маршрутом руху траурного кортежу: м. Лохвиця (від моргу) – вул. Героїв України с. Млини – вул. Роменська – вул. Гадяцька м. Заводське – вул. Київська – вул. Європейська – вул. Полтавська с. Токарі – вул. Космонавтів - вул. Андрусенка - вул. Полтавська- вул. Садова, 18 Церемонія прощання розпочнеться о 10:00 год. за адресою: с. Токарі, вул. Садова, 18 Поховають воїна на кладовищі у с.Токарі.
Завтра, 11 листопада, о 9:30 для вшанування загиблого Захисника України АНДРІЯ ОТЧЕНАША, із сусідньої Лохвицької громади, просимо долучитися до створення живого коридору за маршрутом руху траурного кортежу: м. Лохвиця (від моргу) – вул. Героїв України с. Млини – вул. Роменська – вул. Гадяцька м. Заводське – вул. Київська – вул. Європейська – вул. Полтавська с. Токарі – вул. Космонавтів, 6 Церемонія прощання розпочнеться об 13.00 год. за адресою: с. Токарі, вул. Космонавтів, 6. Поховають воїна на кладовищі у с. Токарі. Світла пам’ять, глибока шана та безмежна вдячність Захиснику!
У Заводській територіальній громаді внутрішньо переміщеним особам, які вимушено залишили свої домівки та знайшли прихисток на території громади, надано підтримку від Полтавської обласної організації Товариства Червоного Хреста України. Гуманітарна допомога надавалася переселенцям, які з травня поточного року прибули до громади. У рамках підтримки внутрішньо переміщені особи отримали продуктові набори з основними товарами харчування. Така допомога є важливою складовою соціального захисту та сприяє забезпеченню базових потреб людей.
Заводська громада висловлює щиру подяку Благодійному фонду «Право на захист» за надану підтримку багатодітній родині з восьми дітей, яка перемістилася до нашої громади з Донецької області. Сім’я перебувала у складних життєвих обставинах та потребувала дитячого ліжка, одягу, засобів гігієни та продуктів харчування. Завдяки злагодженій співпраці партнерських організацій допомогу було надано вчасно. Монітори БФ «Право на захист» звернулися до ГО «ВПО України», які забезпечили родину необхідними речами, засобами гігієни та дитячим ліжком;
З глибоким сумом повідомляємо, що у боях за свободу і незалежність України загинув наш земляк — Овдієнко Віталій Павлович, 1977 року народження, уродженець села Богодарівка Чорнухинського району. Віталій Павлович навчався у Червонозаводській ЗОШ №1, згодом здобув фах у Червонозаводському ПТУ №32 за спеціальністю столяр. Пройшов курси водія у місті Глобине. У 1995–1997 роках проходив строкову службу в лавах Збройних Cил України. Після служби працював на цукровому заводі. 17 січня 2023 року Віталія було мобілізовано до лав Збройних Сил України.