Шоста міжнародна науково-методична конференція
20 – 21 квітня 2018 року в місті Києві відбулася Шоста міжнародна науково-методична конференція «Національна розмова: розвиток медіаграмотності в Україні». Організатори конференції – Академія української преси в партнерстві з Міністерством освіти і науки України за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк та Deutsche Welle Academie.
Аудиторія учасників - близько 200 активістів медіаграмотності - представники громадських організацій та органів місцевого самоврядування, науковці та працівники мас-медіа, вихователі дошкільних навчальних закладів, вчителі загальноосвітніх шкіл, науково-педагогічні працівники вищих педагогічних навчальних закладів, закладів післядипломної педагогічної освіти, співробітники бібліотек.
Учасники заходу зібралися для обміну професійним досвідом та практичними напрацюваннями у впровадженні медіаграмотності в дошкільних закладах, початковій, середній, вищій школах, позакласній роботі, бібліотеках тощо.
Відкриваючи конференцію, президент Академії української преси Валерій Іванов, розповів про важливість медіаграмотності на значущість розпізнання фейків. Адже кожен має право на отримання правдивої інформації, тому так необхідні знання та навички щодо подальшого розвитку критичного мислення в епоху дезінформації та інформаційної війни.
З вітальними словами виступили Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Марі Йованович та віце-президент Інтерьюс-Нетворк Маржорі Роуз.
Заступник Міністра освіти та науки України Павло Хобзей наголосив на важливості навчати ще з дитинства виокремлювати неправдиву інформацію з інформаційного потоку. Тому з перших класів у 2018/2019 навчальному році, планується компетентнісне навчання, яке розвиває критичне мислення, що є необхідною складовою медіаграмотності.
У рамках першого дня конференції відбулося декілька панельних дискусій із актуальних питань медіаосвіти:
- Державні пріоритети розвитку медіаграмотності: де ми зараз?
- Ключові медіагравці: як найпопулярніші медіа впливають на громадську думку і що можна з цим робити
- Дезінформація: як подолати? Чим громадянське суспільство, медіа та освіта можуть бути корисними?
Учасники заходу обговорювали питання як досягти поступу в розповсюдженні навичок критичного мислення серед населення, хто такі ключові медіагравці та як вони впливають на населення. Розглянули відмінність між захистом інформаційного простору та цензурою і які громадські інструменти для боротьби з інформаційною війною є в наявності. Висловлювалися думки щодо запровадження медійної та інформаційної освіти, та яка роль мас-медіа в боротьбі з дезінформацією.
Мене вразив виступ Ярослава Пілунського, кінооператора, засновника освітнього проекту для дітей «Жовтий автобус». Освітньо-волонтерський проект уже два роки регулярно відвідує різні райони України – частіше за все зону АТО. Висококваліфіковані спеціалісти з кіновиробництва провели для дітей серію майстер-класів з основних кінопрофесій: режисура, акторська та операторська майстерність, грим, костюм, монтаж. Намагаються донести дітям в прифронтовій зоні, що є інший світ, в якому можна себе реалізувати. Проект «Жовтий автобус», окрім конкретних професійних навичок, також вчить дітей шукати різні можливості для реалізації їхнього творчого потенціалу.
Організатори проекту зрозуміли, що майбутнє за підростаючим поколінням, які «незашорені» пострадянською і проросійською пропагандою, та найбільше страждають у цій війні від окупації не тільки території, а й свідомості. Світ постійно насичується інформацією, тож дітям особливо важливо навчитися у ній орієнтуватися, відфільтровувати фейки та неправдиві новини.
Упродовж другого дня конференції відбулися секційні засідання, на яких учасники мали можливість поділитися власними напрацюваннями, обговорити проблеми та перспективи розвитку медіаосвіти в Україні.
В шостій секції під гаслом «Медіаосвіта – функціонал сучасної бібліотеки» працівники бібліотек розмовляли про необхідність підвищення рівня медіаграмотності населення всіх вікових категорій. Учасники поділилися досвідом застосування освітніх технологій для розвитку критичного мислення у підростаючого покоління. Розглянули нове в медіаосвіті, визначили роль ЗМІ у формуванні морально-етичних та духовних якостей особистості та які інструменти застосовувати протидії фейкам та дезінформації. Цікавими були дослідження медіаграмотності в країнах ЄС, рівень довіри до ЗМІ в яких дуже високий. А все тому що правдивість новин перевіряється журналістами, редакторами і видавцями, які і несуть відповідальність за всю подану ними інформацію. Поговорили і про причини виникнення мобінгу та кібермобінгу в освітньому середовищі та які є способи захисту від них. Всі погодилися, що найбільш важливі знання з медіаосвіти отримують у початковій і середній школі, коли у дитини закладається початкова система сприйняття, опрацювання і співвідношення отриманої інформації. Та після закінчення школи, уроків з медіаграмотності не буде, а люди отримують інформацію і вчаться все життя, тому саме публічна бібліотека має зіграти важливу роль в реалізації завдань медіаосвіти.
Сучасна бібліотека, маючи достатній потенціал для медіаосвіти: комп’ютери, Інтернет, власні сайти, блоги, зв’язки зі ЗМІ, може зробити вагомий внесок у сфери інформаційної діяльності, забезпечити доступ до цифрових технологій, розробити медіаматеріали для навчання, складати списки літератури та вебсписки корисних сайтів з медіаосвіти та шкільних предметів. В своїй роботі бібліотека використовує різноманітні медіаресурси: ілюстративний матеріал, комп’ютерну графіку, відеофайли, презентації, анімацію тощо з допомогою яких поступово формується і розвивається медіаграмотність.
Основним завданням бібліотекарів на шляху розвитку медіаосвіти є начання користувачів цілого комплексу умінь, а також пошук форм і умов його реалізації. Бібліотечним фахівцям потрібно в повній мірі використовувати сучасні засоби масової комунікації у виховній та освітній роботі, формувати і розвивати медіаграмотність, вміло орієнтуватися в медіапросторі, відбирати і відфільтровувати інформацію, створювати свої медіатексти.
Чи готові бібліотекарі до цього? Далеко не всі. Тож починати потрібно з підвищення професійної компетентності, постійно навчатися, слідкувати за новинками інформаційних технологій, що зумовлюють покращення якості послуг, які надаються користувачам бібліотеки.
Роблячи висновки, слід зазначити, що Шоста міжнародна науково-методична конференція, без сумніву, стала знаковою подією для всієї української медіаспільноти. Всі ми потребуємо достовірних новин без пропаганди, дезінформації, пліток і фейків. Однак, зараз довіра до мас-медіа критично низька і особливо важливим є вміння відфільтровувати і критично сприймати отриману інформацію, розрізняти фейкові новини і маніпуляції, щоб приймати правильні рішення.
Виконавчий комітет