Сьогодні на нараду до Полтавської ОДА, яку проводила безпорадна керівниця департаменту економрозвитку Інна Іщенко, покликали голів громад Лохвиччини. На запрошення голови Заводської міськради Лохвицького району Сидоренко Віталій, разом з депутатом облради Іван Сидоренко довелося розбиратися в суті проблеми формування там ОТГ.
Цієї б наради взагалі мало б не бути. Якби некомпетентність І.Іщенко не завела б в глухий кут ситуацію з Перспективним планом в цьому районі. Та й у ряді інших також. Заводська громада згідно Методики Мінрегіону внесена в центри громади соціально-економічного зростання під номером 32 — отже може і повинна бути центром ОТГ. Вона має всі підстави для розвитку і розквіту, а також може стати реальною конкуренткою Лохвицькій ОТГ. Саме її, Заводську ОТГ, очільники району разом з очільниками області вперто і наполегливо від осені минулого року намагаються, що називається, «помножити на нуль». В Перспективному плані, який ми, депутати, проголосували в грудні минулого року, замість Заводської неочікувано і безпідставно з’явилася Токарівська ОТГ. Тодішній голова бюджетної комісії Микола Бондар (який, до речі, проживає на території Токарівської сільради) продавив? Де обґрунтування необхідності таких змін?Чому раптом? Подвійні стандарти? Токарівську можна, а Заводську — ні?
Тоді, в грудні, керівництво ОДА переконало, а фактично, як з’ясувалось, збрехало обласним депутатам про те, що переписаний в ОДА Перспективний план терміново треба подати в Кабмін. А тому вкрай треба голосувати. І що з початку року ми врахуємо інтереси громад в фінальній його версії.
Коли громади «вибухнули» від обурення побаченим, і почали розбиратися, чим викликані зміни, з’ясувалося, що в ОДА переписали перспективний план - як ті скандально відомі судді по принципу «Шеф, давай что-то учудим». Тобто, не радячись ні з самими громадами, ні з фахівцями Полтавського центру розвитку місцевого самоврядування.
А непрофесійність з боку обласної і районної влади, пряме нехтування ними своїми обов’язками роз’яснювати Методику формування громад, відсутність системного інформування громад, для чого ця реформа, які переваги децентралізації, призвели зрештою до хаосу.
Не домовившись за чотири роки від початку реформи між собою, голови сільрад, які очолюють села десятками років, пустилися в «самодіяльність». Фактично сільські голови намагаються сьогодні підмінити собою Мінрегіон, ініціюючи власні варіанти «об’єднань». Звісно, про цифри ніхто не думає, як і про те, що буде з громадами. І на цій їх слабкості грають гравці рангом по вище. Обласні чиновники, які перебувають на межі звільнення, тільки дровець підкидають у вогнище. На догоду тим, хто знає, як на власний розсуд розпорядитись сотнями мільйонів бюджетних грошей. Та тільки суть децентралізації – у створенні громад, а не у перейменуванні районів у громаду, та зміні вивісок.
Сьогодні ми витрачали час, щоб доводити очевидне - право на існування Заводської міської громади. Міста, яке має розвинену інфраструктуру, достатню кількість населення, самостійний бюджет. Яке економічно, історично, географічно знаходиться окремо від Лохвиці.
На черзі – громади в інших районах, де ситуація подібна. Наша пропозиція - припинити цю вакханалію і нічим не виправдану активність, повернувшись до базового рівня територіального поділу, запропонованого Мінрегіоном. Саме час дослухатись до поради фахівців, які застерігають: «Зробите одну громаду — знову туди чиновницьке сміття з району вбереться і кінець. Не буде навіть острівця справедливості... А три громади і до людей ближче, й корони не буде змоги надіти нікому».
Виконавчий комітет