ГоловнаНовини

«Червона школа» - окраса села і свідок його історії

 Опубліковано: 6 вересня 2021, 08:53

У центрі с. Бодаква стоїть красуня – школа – «Червона школа». Хто і коли її так назвав – тепер вже ніхто й не скаже: чи за кольором даху, чи за кольором стін, зроблених з червоної цегли, чи з якоїсь іншої причини.

Більше ста років вона жила життям багатьох поколінь бодаквянської дітвори, гомоніла їхніми голосами, слухала їх суперечки, раділа успіхам. На щастя її оминули воєнні лихоліття, руйнація і забуття. І тепер, незважаючи на свій поважний вік, вона зберегла всі риси колишньої краси: характерний дах наметового тику з кількома заломами, великі шестикутні вікна і двері, дві люкарні на горі і невеликий тамбур при вході.

«Червона школа», як і близько до інших побудованих за проектом Опанаса Сластіона, за своїм архітектурним стилем належить до етнографічно – народницького відгалуження українського архітектурного модерну, що виник на початку ХХ століття.

Бодакві пощастило, що після освітньої реформи 1908 року, вона була включена до списку шкіл, де земство на власні кошти будувало школи за проектами, що надавали їм народних рис. І хоч у 1913 році було прийнято рішення про утилізацію башт при вході, які характерні для проекту і надавали величі усій споруді, через нестачу коштів, все рівно вийшло красиво.

Дерев’яне мереживо оздоблення даху і люкарок перекликається з мережкою на полотні. Ті ж символи закодовані у них. А самі стіни прикрашені елементами, взятими з альбому вишивок, що його передала будівничим Олена Пчілка. Орнамент вишиванки у кожної школи свій і виконаний з необробленої цегли, але з великою майстерністю.

Школа у Бодакві зберегла у незмінному вигляді ще одну архітектурну знахідку О.Сластіона – рухому перегородку між класами, що складається за потреби і перетворює їх в один великий зал, в кінці якого є підвищення – сцена. Цей принцип трансформації простору він розробив чи не найпершим у світі.. а ще будівля школи має зручне внутрішнє планування і чітке функціональне зонування груп приміщення. Школа має чотири окремих входи., а все тому, що тут були спроектовані і вчительська квартира для сімейного вчителя, і дві бібліотеки: сільська і шкільна. Будівля обтягнута зсередини «дранкою», що кріпить товстий  шар овечої вовни. Тому взимку тепло, а влітку прохолодно. В незмінному вигляді збереглася і вся система виходів з опалювальних труб у приміщеннях і на горищі.

До комплексу земської школи входили також криниця (що існує й досі), погріб і дубовий сарай.

Як на свій вік «Червона школа» збереглася дуже добре. І сьогодні вона ще служить нашій громаді. І хоч за прямим призначенням приміщення вже не використовується, але школа зберігає в своїх стінах історію освіти села, а також предмети старовини з побуту та народної культури у музеях, що розміщені у ній.

«Червона школа» дала путівку у життя багатьом сотням своїх учнів з Бодакви та навколишніх сіл, адже довгий час середню освіту тут здобували діти з Хрулів, Пісочок, Христанівки, Васильків, Пласківщини, Вовківського, Нижньої Будаківки, Корсунівки, Червоних Лук, Заморіївки.

Тут отримали ази науки академік А.Дейнека, професор журналістики Г.Кривошея, заслужена артистка України О.Петровська (Вовк), директор інституту картоплярства В.Вітенко, Герой Соціалістичної праці М.І.Вівчаренко, десятки вчителів, лікарів, інженерів, працівників інших галузей, тих, кого розкидала доля по світу, і тих, хто залишився у рідному селі. Для всіх них «Червона школа» була і залишається рідною.

Ми горді, що Бодаква має свою Сластіонівську школу, яка входить у єдиний настільки масштабний регіональний комплекс в Україні.

Велика подяка і доземний уклін всім, хто будував, підтримував і беріг школу. Сільська влада всіх часів, директори школи, вчителі, техпрацівники, учні – усі разом вони не дали вони не дали школі перетворитися у занедбану пустку.

Своїми дивними узорами цегляної вишивки Червона школа нагадує нам, що ми – українці. Треба лишень слухати і чути цей посил, вчитися берегти те. Що ще не втрачено.

В Червоній школі О.Сластіона живе душа Бодакви. Це – наша пам’ять, а не просто пам’ятка архітектури місцевого значення.

Оксана Кулініч

Червона школа
Червона школа. Фото 1941 року

Червона школа
Сластіонівська школа в 1970–х роках

Червона школа
Червона школа сьогодні

Виконавчий комітет



    Твіт