Заводська громада

Напередодні професійного свята, полтавські рятувальники другий рік поспіль проводять інформаційну кампанію — «Скажи їм дякую». Ці слова є визнанням щоденних подвигів тих, хто без зброї, з неймовірною мужністю рятує життя під загрозою ворожих обстрілів, ліквідовує пожежі, розбирає завали, допомагає постраждалим, проводить гуманітарне розмінування деокупованих територій. В області вже з’явилися борди, постери, сітілайти, відео та аудіоролики — усе, щоб нагадати: рятувальники заслуговують на нашу увагу, підтримку і вдячність. Вони незламні, вони професійні, вони справжні герої!

Страшна війна без жалю забрала жителя нашої громади — мужнього, вірного присязі захисника України, сержанта Павленка Станіслава Михайловича. 30 серпня 2025 року, виконуючи військовий обов’язок, Станіслав Михайлович загинув, захищаючи рідну землю. Станіслав Павленко народився 17 квітня 1974 року в місті Червонозаводське. Після закінчення Червонозаводської ЗОШ №2 вступив до Червонозаводського ПТУ №32, здобув фах тракториста. Згодом продовжив навчання на водія у місті Хорол.

29 серпня в місті Заводське відбулася зворушлива й символічна подія — урочисте відкриття Алеї Слави, присвяченої пам’яті Героїв, які віддали життя за свободу, незалежність і мир в Україні. Дата обрана не випадково — саме 29 серпня в Україні вшановується День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за територіальну цілісність держави. Цей день є болючим нагадуванням про високу ціну, яку заплатив наш народ за можливість жити у вільній країні, говорити рідною мовою, ростити дітей під мирним небом.

27 серпня у місті Києві відбувся навчальний семінар на тему «Практична реалізація змін у системі управління публічними інвестиціями на місцевому рівні». У заході взяла участь начальник фінансового відділу Світлана Іщенко. Семінар організували Асоціація міст України, Міністерство фінансів України та Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи. Під час навчання обговорювалися практичні аспекти впровадження оновленої моделі управління публічними інвестиціями. Основну увагу було приділено поєднанню стратегічного, бюджетного та інвестиційного планування.

Щиро вітаємо вас із найважливішим святом нашої держави — Днем Незалежності України! Цей день нагадує нам про ціну свободи, яку вибороли наші предки, і яку ми сьогодні відстоюємо щодня. Незалежність — це не лише право на вільне життя, а й відповідальність кожного з нас за майбутнє своєї країни, свого краю, своєї громади. У цей святковий день ми вшановуємо героїв, які стоять на захисті нашої держави, дякуємо кожному, хто працює заради перемоги, підтримує один одного, береже рідну мову, культуру та землю. Пам’ятаємо кожного хто віддав своє життя за незалежність країни.

Щиро вітаємо вас із Днем Державного Прапора України — символом нашої свободи, єдності та національної гідності! Синьо-жовтий стяг — це не просто полотнище. Це наш історичний код, наша пам’ять і наша віра. Під цим прапором українці виборювали незалежність, боролися за гідність, відстоюють свою державу і сьогодні — на передовій, у тилу, в кожному куточку України. У цей день ми з глибокою шаною згадуємо всіх, хто поклав життя за право бачити наш прапор вільно майоріючим над українською землею. І водночас — з гордістю та надією дивимося в майбутнє.

З глибоким сумом повідомляємо про передчасну смерть міського голови СИДОРЕНКА Віталія Володимировича, який відійшов у вічність 14 серпня 2025 року. Його смерть стала великою втратою для всієї громади, колег, друзів і всіх, хто мав честь працювати разом із ним. Звістка про його смерть з глибоким болем відгукнулася в серцях тих, хто його знав, поважав і любив. Нехай добрий і світлий спомин про Віталія Володимировича назавжди залишиться в наших серцях.

28 липня — день глибокої скорботи і шани. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні внаслідок збройної агресії проти України. Цей день — нагадування про ціну свободи, яку Україна платить щодня, про мужність і стійкість тих, хто, потрапивши в полон, залишився вірним присязі, честі та Батьківщині. Серед них — військовослужбовці, добровольці, волонтери, медики, журналісти й звичайні громадяни, які стали жертвами воєнних злочинів.

17 липня Заводська громада отримала новий шкільний автобус, який поповнив автопарк освітнього закладу. Автобус придбано за кошти державної субвенції та фінансуванню з бюджету Заводської міської територіальної громади (37%). Придбання нового шкільного автобуса — це ще один крок до створення належних умов для якісного освітнього процесу та забезпечення рівного доступу до освіти для всіх дітей Заводської громади.

16 липня в Заводській міській територіальній громаді відбулася зустріч членів родин загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України з представниками Миргородської районної військової адміністрації та Заводської міської ради. Захід, приурочений до Дня Української Державності, відкрив голова громади Віталій Сидоренко, який звернувся до присутніх зі словами глибокої вдячності та пошани за жертовність і подвиг їхніх рідних. До зустрічі долучилися головний спеціаліст відділу з питань ветеранської політики Миргородської районної військової адміністрації Ольга Божко.

Це день, який нагадує нам про глибокі історичні корені нашої нації, про спадкоємність державотворчих традицій та незламну волю українського народу до свободи. Сьогодні Україна – незалежна, суверенна держава з багатою історією та культурою. Нас об’єднує наше коріння, яке міцно тримає нас на рідній землі, вікові прагнення свободи та, звичайно, наша держава! Ми продовжуємо писати історію нації, яка переконливо довела всьому світу, що є непереможною. Ми пишаємось тим, що є українцями, і що ми живемо в країні, яка є землею для вільної та незалежної української нації.

Знову наша громада з болем і скорботою зустрічає свого Героя. 14 липня 2025 року перестало битися серце нашого земляка, військовослужбовця Безпалька Віктора Володимировича. Віктор народився 13 березня 1972 року в селі Руда Лохвицького району. У ранньому віці разом із батьками переїхав до міста Дніпропетровськ, де закінчив загальноосвітню школу. Працював трактористом у СВК «Токарі», проходив строкову службу у місті Баку. Згодом працював водієм у приватних підприємців. У травні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

9 липня в Заводській міській територіальній громаді було проведено стратегічну сесію — публічний захід, що став ключовим етапом у підготовці до розроблення Комплексного плану просторового розвитку території громади. Захід об’єднав представників органів місцевого самоврядування, профільних відділів міської ради, заінтересованих мешканців, представників бізнесу, освітніх та культурних установ. Учасники сесії обговорили стратегічне бачення майбутнього просторового розвитку громади, визначили перелік ключових напрямів та пріоритетів.

1 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України, героїчно загинув наш земляк — КРАВЧЕНКО Віктор Михайлович, 30 травня 1997 року народження, уродженець села Піски, Лохвицького району. Для гідного вшанування пам’яті Захисника, у суботу, 28 червня 2025 року, орієнтовно о 09:50, просимо всіх небайдужих зустріти траурний кортеж живим коридором за маршрутом: від моргу до Благовіщенської церкви (м. Лохвиця), де відбудеться траурний обряд.

13 червня 2025 року перестало битися серце нашого земляка, військовослужбовця Андрущенка Романа Олеговича. Роман народився 5 березня 1991 року в місті Червонозаводське (нині — Заводське). Навчався у Заводській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №2. Здобував фах оператора комп’ютерного набору у ПТУ №32. Після строкової служби в армії повернувся до навчального закладу, де здобув ще одну спеціальність — електрика. Працював на підприємствах ПрАТ «Склоприлад», ТОВ «Елеватор-Агро», ТОВ «Кварц». У липні 2022 року був мобілізований.

Рідним загиблого на війні заводчанина Миколи Шинкаренка вручили орден "За мужність". Указом Президента України від 14.01.2025 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, сержант Микола Вікторович Шинкаренко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно), який загинув 5 лютого 2023 року в районі населеного пункту Червона Гора, поблизу Бахмута під час виконання бойового завдання. Почесну нагороду дружині та матері полеглого Героя вручили представник Другого відділу Миргородського РТЦК та СП, лейтенант Кириченко С.М. та в.о. міського голови, перший заступник Мащенко Л.О.

Захисника Яременка Леоніда Андрійовича відзначили орденом “За мужність” III ступеня (посмертно). 20 травня 2025 року лейтенант Кириченко Сергій Миколайович, офіцер ІІ відділу управління Миргородського РТЦК та СП спільно з старостою Пісківського старостинського округу Григорієм Пройдаком вручили державну нагороду полеглого захисника мамі Яременко Лідії Павлівні. Указом Президента України від 14 січня 2025 року №29 «Про відзначення державними нагородами», орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) відзначено рядового ЯРЕМЕНКА Леоніда Андрійовича, 01.05.1971 року народження, який виявивши стійкість і мужність в бою за нашу Батьківщину загинув 09 листопада 2024року. Низький уклін та Вічна пам'ять Герою!

У неділю, 11 травня 2025 року, в місті Заводське відбувся традиційний турнір з футболу на Кубок почесного громадянина села Піски та міста Заводське Юрія Продайводи. До Заводського завітали чотири футбольні колективи, які змагалися за почесний трофей. Цього року місцеві футболісти не виявили спортивної гостинності, перемігши своїх суперників із Пісок, Лохвиці та Бодакви.

Зі скорботою повідомляємо, що отримано офіційне підтвердження про загибель Олександра Петровича НАУМЕНКА, 1970 р. н., який народився та проживав у м. Червонозаводське, Лохвицького району. Навчася у Брисівській ЗОШ, потім у ПТУ № 32 м. Червонозаводське. Здобув професію слюсаря. Працював на ВАТ «Лохвицький цукровий завод» та робітником на ТОВ «Райз – Схід» . 25.01.2023 року став на захист Батьківщини. Був навідником у механізованій бригаді. Мав звання сержанта.

Немає більшої любові, ніж любов мами. Вона завжди чекає своїх дітей, хвилюється та турбується. Але є особлива категорія матерів – ті, що народили Героїв. Найщиріші слова подяки матерям загиблих військовослужбовців – жінкам особливої долі, які знайшли в собі мужність благословити своїх синів на захист рідної землі. Ми у вічному боргу перед цими матерями за те, що вони виростили мужніх і сміливих синів, справжніх патріотів України. Дякуємо кожній матері та схиляємо перед ними голови у глибокій шані.